Мои билеты
Служба поддержки
Вопросы и ответы
Договор оферты
Блог
О нас
Контакты
Перевозчикам
Агентам
07.08.1816079

Сонячна Італія. Та невже?

1



Оксана Адамчук
29 років, мандрівниця, волонтер, каучсерфер


Головна пристрасть мого життя – це подорожувати. Оскільки я є середньостатистичним представником нижчої ланки “офісного планктону”, то при плануванні поїздок найважливішими факторами є завжди час та гроші. Вкластися потрібно у 3-4 дні вихідних та у мінімальну суму бюджету. Busfor та сайти лоукостерів мені завжди у цьому допомагають.

У кінці березня у мене з подругами був тиждень відпустки, тому ще у лютому ми розпочали планування майбутньої поїздки. Після недовгих роздумів як пункт призначення було обрано Італію, як країну із відносно невисокими цінами та гарною погодою, а серед міст – Флоренцію, яку я найбільше хотіла відвідати.

Проглянувши усі можливі варіанти авіаперельотів до Флоренції, обрали найдешевший – із Варшави до Мілана (900 грн в обидва боки), а звідти 3 години автобусом до Флоренції (700 грн туди й назад). Проживаємо ми у м. Луцьк, тому до Варшави нам їхати швидко і недорого. Використавши накопичені бонуси за рік, а також знижку на другу поїздку, я доїхала до Варшави й назад усього за 520 грн.


Покидали ми Україну, коли теплі весняні дні змінилися на негожі, а вже в Польщі нас взагалі застав снігопад. Ми до останнього вірили, що Італія нас не підведе і зустріне сонечком, але не пощастило. Мілан нас зустрів дощем. На щастя від зупинки автобуса з аеропорту нас забрав чоловік, у якого ми зупинилися на ніч, тому нам не довелось ввечері під дощем шукати місце ночівлі.

Під час своїх поїздок останні 3 роки ми використовуємо каучсьорфінг і не тільки через те, що це безкоштовно. Коли ти вже подивився не один десяток європейських міст, нові міста перестають дивувати і повсякчас виривається: “Ой, а ця площа схожа на віденську. А ця вуличка точно як та, що ми пили каву в Парижі”. А ось місцеві люди у кожному місті різні, і завдяки спілкуванню з ними можна відкрити собі місто і країну набагато більше, ніж після перегляду стандартного набору визначних місць.

Засинали ми тієї ночі із мрією прокинутись і не почути стукоту крапель дощу по даху, але не справдилось. Ми провели у Мілані цілий день і дощ не стихав ні на хвилину. Мілан нас відверто не вразив. З красивого лише головний собор та кілька палаців. Замок Сфорца цікавий лише тим, що величезний, але коли на голову падає холодний дощ – це не є перевагою. У театр Ла-Скала потрібно або йти на виставу або на платну екскурсію всередину – зовні це звичайнісінький будинок.

1

2


Загалом пів дня для Мілана – це достатньо, звичайно, якщо ви не фанат шопінгу або маєте зайвих 50 євро на квиток в Ла-Скала (і це навіть не на дуже хороше місце).

Наступного дня вранці ми поїхали до Флоренції. Вже з вікна автобуса нас зачаровували схили пагорбів з мальовничими селами. Однак те, що вони подекуди були вкриті снігом, ентузіазму нам не додавало.

Попри дощ Флоренція закохала з першого погляду. Вона саме така, якою ти її очікуєш побачити – застиглий у часі шедевр відомого майстра. На кожному кроці тебе зустрічають величні собори, чарівні палаци, музеї, повні скарбів. Просто на вулиці художник може малювати картину Рафаеля. А її вузенькі вулички – просто як вирізані кадри з фільмів. Саме через мою любов до таких вуличок ми трохи запізнились на зустріч із власником нашого майбутнього місця ночівлі. Мені хотілося зайти ще в ту й он ту, бо вона ж зовсім не така як попередні… Врешті-решт ми серед них трохи загубились.

3

4

Чоловік, у якого ми зупинились, виявився надзвичайно приємною людиною. Він зробив усе для того, щоб перебування в його домі й місті було для нас максимально комфортним. Перед вечерею він відвіз нас на площу Мікеланджело, звідки відкривається панорама на усю Флоренцію. Ми б потрапили туди й без нього, але навряд чи вночі, коли усе місто заливали вогні.

5


Вечір ми провели у затишному пабі в спальній частині міста, де не ходять натовпи туристів, а лише місцеві заходять випити пива після робочого дня. Скуштували ми там ледве не найсмачнішу піцу в моєму житті. Загалом протягом поїздки ми харчувались майже виключно піцою, бо це найдешевше і найсмачніше, що можна знайти. Загалом у недорогому закладі за 5 євро можна купити шматок піци та чашечку еспресо. Чи відрізняється вона від тієї, що готують в Україні? Звичайно, але не у всіх закладах. Вона тут надзвичайно різна. Є схожа на ту, що ми готуємо вдома – багато тіста, багато начинки, а є її протилежність – тонесенький, хрумкий корж, з майже прозорими кільцями помідора, але якраз вона для мене і була найсмачнішою.

Другий день у Флоренції нарешті був без дощу і ми почали його із відвідин Палаццо Пітті. Там була акція – якщо купити квиток до 9 ранку, то він вартував лише половину ціни – усього 8 євро. За ці гроші ми отримали доступ і до картинної галереї, і до музею скульптур, дорогоцінностей, костюмів. Провели там пів дня і все навіть не встигли побачити.

6

Другу половину дня ми просто дивились пам’ятки архітектури цього міста – Палаццо Веккіо, собор Санта Марія дель Фйоре, базиліка Санта Кроче, Понте Веккіо та безліч інших. Окрім того встигли прогулятись спальними районами міста, які хоч і не вказані у туристичних путівниках, але дуже красиві.

7

Ввечері ми скуштували справжньої італійської пасти з морепродуктами (10-15 євро за порцію). Наш хост знову відвів нас у нетуристичний заклад. Звідки я знаю? Меню не дублювалось англійською, офіціанти теж нею не розмовляли, а навкруги сиділи одні італійці. Саме те, що ми шукали.

Наступного ранку розпочався наш останній день в Італії. Я скористалась пропозицією нашого господаря – по дорозі на роботу завезти мене у найвідомішу галерею Флоренції – Уффіці. Мої подруги вже були перенасичені картинами, що ми бачили у попередній день, і вирішили зекономити 20 євро на вхідному квитку, а заодно і поспати зайві 2 години.

Усім, хто не є фанатом мистецтва, раджу робити так само і обирати Палаццо Пітті, а не Уффіці. По-перше, квиток дорожчий, по-друге – черги більші. Галерея відкривається о 9 ранку. Я прийшла кілька хвилин по восьмій і вже була не першою в черзі за квитками. До дев’ятої за мною вже було зо дві сотні людей. І це ще не високий туристичний сезон! По-третє, в обох галереях чудові картини відомих майстрів, просто в Уффіці виставлено більше іменитих авторів.

8

На галерею в мене було менш як 3 години – того дуже мало. Якщо ви вже вирішили витратити на квиток 20 євро, то краще відвести на відвідини галереї години 4.

Опівдні ми вже сиділи в автобусі до Мілана, а звідти одразу пересіли на шатл до аеропорту. Наш аеропорт знаходився біля містечка Бергамо, а оскільки літак мав бути рано вранці, то на ночівлю вирішили зупинитись саме в Бергамо, тим більше, що один із туристичних путівників підказав мені, що це місто варто відвідати.

Ми планували, що матимемо кілька годин до вечора на оглядини міста, але через транспортні проблеми й елементарне невезіння добрались до Бергамо вже як сідало сонце, отож оглянули лише частинку старого міста за годину. Те, що ми побачили, змусило нас пошкодувати, що ми почали поїздку з Мілану. Зараз я б змінила усе навпаки – провела цілий день у Бергамо і лише годину в Мілані.


Старе середньовічне місто Бергамо знаходиться високо на пагорбі. У ньому складається враження, що ти потрапив на кілька століть назад (якби не великий динозавр на одній із площ – так святкує 100-ліття Міський природничий музей). На момент нашої прогулянки по старому місту вже було пізно, плюс ще не розпочався туристичний сезон, тому ми гуляли там практично самі. Відлуння лише своїх кроків по бруківці у вузенькій середньовічній вулиці з кам’яними будинками, коли місто вже огорнули сутінки, – можливо саме цей спогад змушує мене сказати – обов’язково відвідайте Бергамо. Я це зроблю ще раз точно.

9

Після старого міста ми спустились у нове, де за 50 євро отримали цілу двокімнатну квартиру із кухнею-студіо на останньому поверсі старого будинку. Коли виглядала у вікно і бачила нескінченні дахи із червоної черепиці, то відчувала себе Карлсоном, що живе на даху.

З Бергамо до аеропорту ходить міський автобус, тому вранці в нас не виникло жодних проблем із трансфером і вже за кілька годин ми приземлились у Варшаві.

10

Я довго відкладала поїздку до Італії, а даремно, бо ця країна зачарувала мене і я точно повернусь туди ще не один раз, але вже не буду думати, що вона завжди сонячна і візьму з собою багато теплого одягу.


___

Нагадуємо, що автором нашого блогу можете стати ви! Надсилайте нам свої історії та путівники містами на адресу bloggers@busfor.com. Автор опублікованої історії отримає 500 грн на подорожі з Busfor ;)

Мы предлагаем бесплатные советы о выгодных путешествиях по Украине и за границу. Хотите их получать?

Подпишитесь на рассылку, чтобы первым получать интересные предложения, новости и скидки от BUSFOR

    
183193
подписчиков