Винна Молдова: кіно під землею та шампанське замість попкорну

Ганна Киричок 30 років, інженер

Я вже давно мріяла потрапити до винних підвалів у Молдові. І ось зірки зійшлися – чотири вихідних дні на День Конституції я вирішила провести з користю, тому почала планувати поїздку.

Оскільки я дуже хотіла перейти кордон на паромній переправі, тому вибрала не легкий, але цікавий шлях. З Києва потягом до Вінниці (130 грн один квиток), потім автобусом Вінниця – Ямпіль (148,83 грн один квиток).

Приїхавши в Ямпіль, ми пішки прогулялися до КПП Ямпіль-Косуець. Коли ми прийшли, паром 10 хв як відправився на інший берег, тому потрібно було зачекати. На цьому паромі також можуть переправлятися легкові автомобілі. Поки чекали, нам пощастило домовитися з жінкою із Сорок, за якою повинен був приїхати чоловік на машині. Поїздка Косуець-Сороки нам обійшлася в 30 леїв з двох.

Валютний лайфхак: у Молдові на леї краще обмінювати євро чи долари, або розраховуватися картою. Так курс виходить приблизно 1,55 грн за 1 лей. Якщо ж міняти гривні, то 1 грн буде всього лише 0,55 лея, а місцями навіть 0,45.

У Сороках ми одразу відвідали фортецю, реставрація якої нещодавно завершилася. Це, мабуть, найменша фортеця, в якій я була, але від того вона не стала менш цікавою. Вона майже циліндричної форми, там є де полазити і куди піднятися. Також нам провели цікаву екскурсію. Вхідні квитки 10 леїв з людини і 50 леїв екскурсовод (за бажанням).

Після фортеці ми пішли ловити таксі (70 леїв), щоб доїхати до окраїни міста, де розташована Свічка Подяки, яку відкрили у 2004 році. Пам’ятник побудований на скелі над Дністром.

Звідти відкриваються чудові краєвиди на Дністер та на Україну на протилежному березі річки.

Внизу під скелею, біля сходів нагору, є камінь з написом «Путник, остановись! Наверху на холме горит Свеча Благодарения. И если ты в жизни своей считаешь себя кому-либо за что-либо благодарным, – поднимись, помолись и иди…». Місце дуже гарне і символічне.

Після відвідування Свічки Подяки ми пішли на автовокзал, щоб поїхати в Кишинів, бо зранку нас чекала наступна екскурсія до Криково. Квиток на автобус Сороки – Кишинів коштує 74 леї. Заселилися в Кишиневі ми в Retro Moldova Hostel (за дві ночі з двох в окремій кімнаті ми заплатили 560 леїв). У цей день ми доїдали бутерброди, що взяли з собою в дорогу, та я куштувала смачне морозиво ріжок (19 леїв).

Вранці на міському автобусі №2 за 8 лей ми доїхали до Криково. Там нас чекала екскурсія Криковськими підвалами на дев’яту годину ранку, яка коштувала 185 леїв з людини. На екскурсії потрібно записуватися завчасно. Загальна довжина підвалів – 120 км.

Вони другі за величиною у світі винні підвали після Мілешти Міч (200 км), що теж знаходяться в Молдові. На електричних поїздах нас повезли до підвалів, ми проїжджали вулички і нам робили зупинки, де було потрібно.

Крім того, у Криково є підземний кінотеатр. Коли нас до нього привезли, дали спробувати по бокалу їхнього шампанського замість попкорну для перегляду історичного фільму. Після чого нас повезли в цех, де виготовляється це шампанське. По закінченню екскурсії нам показали дегустаційні зали, які вражають своєю різноманітністю. Усе це знаходиться в цьому довгому підвалі.

Після екскурсії у нас залишилося багато гарних вражень. Поки чекали автобус назад до міста, взяли в магазині скуштувати їх національну страву плацінда: одну з бринзою (12 лей) та одну з капустою (9 лей).

Потім у нас була піша прогулянка Кишиневом, дуже гарне зелене місто. У ньому небагато цікавого для перегляду, але є деякі речі, які варто відвідати. На мою думку, це органний зал, Соборний парк, Національний музей етнографії та природної історії, водонапірна башта.

Найбільше мені сподобався музей, він дуже цікавий, як зовні, так і зсередини, з дуже незвичною для Молдови архітектурою.

Крім того, нас налякав дуже сильний дощ, від якого нам довелось ховатися замість того, щоб гуляти містом :) Ще я займаюся посткросингом (обмін листівок), тож не могла пройти повз філателістичний відділ головпоштамту, де залюбки накупила марок, листівок та картмаксимумів.

Звичайно ж, я відправила декілька листівок друзям по хобі. Відправка листівки за кордон коштує 9,5 леїв наземним та 11 леїв авіатранспортом.

Ввечері ми вирішили зайти до національного ресторану LA PLĂCINTE, там дуже смачно готують, вечеря на двох обійшлася в 250 леїв.

Наступного дня ми поїхали в Бульбоаку (22 леї квиток). В цьому селі знаходиться винний замок Мімі, який побудував останній губернатор Бессарабії, Костянтин Олександрович Мімі.

З самого початку цей винний замок будувався для виготовлення вина, за прикладом шато у Франції.

Екскурсія з дегустацією коштує 300 леїв з людини. Після оплати вам кріплять браслети і ви цілий день можете знаходитися на території.

Зараз там обладнали зони для відпочинку: є ресторан, гостьові будиночки та басейн (це за окрему плату). Після чудової екскурсії замком Мімі, поки очікували автобус, щоб повернутися назад у Кишинів, вирішили пообідати в ресторані (450 леїв).

Ввечері автобусом Кишинів – Київ ми поїхали додому (470 грн один квиток, ми купили на Busfor). Поїздка вдалася на славу, додому повернулися сповнені вражень.

___

Нагадуємо, що автором нашого блогу можете стати ви! Надсилайте нам свої історії та путівники містами на адресу bloggers@busfor.com. Автор опублікованої історії отримає 500 грн на подорожі з Busfor ;)