 |
|
Львівська область завжди приваблювала мене своїм особливим колоритом. Крім знаменитої перлини України – міста Львова – тут багато цікавих місць, про які більшість навіть не знає. Можна попити лікувальної води «Нафтуся» з трускавецьких джерел, побачити унікальні пам’ятки і насолодитись прекрасними пейзажами вдалині від міської метушні. Заінтригувало? Тоді швидше одягайте наплічник, бо ми вже вирушаємо!
Наша подорож почалась з невеличкого села Нагуєвичі. Воно знаходиться за 10 км від Дрогобичу і славиться тим, що тут розташована батьківська садиба-музей Івана Франка. Саме тут народився й провів дитинство видатний український письменник. І навіть якщо ви не дуже полюбляєте його творчість, відвідування садиби принесе задоволення. Бо варто зайти в колоритний двір з дерев’яним тином і хатою під солом’яною стріхою, – і ви перенесетесь у типове українське село минулого сторіччя. Разом з екскурсоводом можна потрапити всередину хати, де вам розкажуть, в яких умовах жив Франко, покажуть, як раніше пряли нитки, прали і прасували одяг, квасили овочі та зберігали предмети побуту.
У дворі також знаходиться велика ковальня і господарська пасіка. В ковальні на вас чекає неймовірне дійство – місцевий коваль покаже, як гартується сталь. Прямо на ваших очах він перетворить звичайний шматок металу в прекрасну троянду. До речі, такий сувенірчик можна буде придбати собі на пам’ять.
Обов’язково зазирніть до господарської пасіки. Тут справжній рай для любителів солодкого – можна продегустувати та купити натуральний мед, а також смачні медові настоянки.
У декількох хвилинах їзди знаходиться художньо-меморіальний комплекс «Стежка Івана Франка». Це затишна лісова алея, навколо дерев’яні скульптури героїв письменника. Прогулянка кам’яною стежечкою, викладеною серед багатовікових дерев, перенесе вас у справжню казку. Захочеться знову перечитати «Захара Беркута» і «Фарбованого лиса» Франко, або принаймні – витягнути фотоапарат і зробити фото на згадку.
В Нагуєвичі приїжджають, як правило, на один день, але якщо вам захочеться залишитись в живописному селі (а воно дійсно того варте!) на деякий час, доведеться постукати в двері до місцевих жителів (від 100 грн), бо готелів тут немає.
Оскільки ми були обмежені часом відпустки, ми відразу вирушили у Дрогобич. З Нагуєвичів сюди можна дістатись автобусом, так само, як і з Києва (до речі, маршрутом від Busfor). Чому Дрогобич? Бо тут знаходяться старовинні храми – церква Воздвиження Чесного Хреста і церква Святого Юри. Їх унікальність у тому, що вони були побудовані ще в XV-XVII століттях, але збереглись до наших днів в первозданному вигляді, хоча й реставрувались декілька разів. І це при тому, що обидві церкви повністю дерев’яні! Зайшовши всередину, ви побачите лики святих, біблейські мотиви і житейські сюжети, нанесені іконописцями тих часів прямо на стіни храму. Подібного ми не бачили ще ніде!
До речі, неповторність церкви Святого Юри ще й у тому, що це храм з двома вівтарями на різних ярусах. Надарма у 2013 році цю пам’ятку архітектури внесли в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Крім храмів у Дрогобичі обов’язково відвідати годинникову вежу міської ратуші. Вона, звичайно, нижча, аніж у Львові, але звідси також відкривається неймовірний вид на місто з висоти пташиного польоту. Зачаровує з першого погляду!
Якщо захочете залишитись у Дрогобичі на декілька днів, можна поселитись в готелі (від 300 грн/доба).
У Борислав зручніше всього добиратись автобусом зі Львову – їхати близько двох годин. Відомий Борислав тим, що це єдине місто в Україні, яке розташоване на нафтових родовищах. Ви тільки уявіть, сьогодні тут зосереджено 4% українського видобутку! Щоб дізнатись більше про це, зазирніть у музей нафтової та газової промисловості України. Він дуже цікавий. Тут покажуть, як добувають «чорне золото», дозволять його понюхати, а замість магнітика запропонують придбати маленьку баночку із справжньою нафтою.
Також у Бориславі варто відвідати всесвітньовідому греко-католицьку церкву Святої Анни. На перший погляд, храм нічим непримітний, але у ньому зібрано більше 500 мощів святих. Вважається, що вони зцілюють від усіх захворювань, тому церква є паломницьким центром. Є в Бориславі декілька свердловин з цілющою водою, проте через відсутність санаторіїв та пансіонатів, в оздоровчих цілях сюди ніхто не приїжджає.
Хочеться відпочити подалі від міської метушні? Сміливо вирушайте у Східницю – вона користується найбільшою популярністю серед курортів Львівської області. Дістатись сюди можна автобусом зі Львову (їхати близько двох годин). Оточена гірськими масивами, Східниця ніби купається в лісах. А якщо ви підніметесь на пагорб до церкви Святого Миколая – вона опиниться ніби на долоні.
У Східниці багато джерел з лікувальною водою, але порівняно з Трускавцем тут дуже тихо. Якщо ви любите дискотеки і розважальні центри, у цьому селищі швидко засумуєте. Проте ті, хто бажають з’єднатись з природою, будуть щасливі провести тут тиждень-другий. Місце проживання можна знайти на будь-який гаманець: є бюджетні варіанти (150-200 грн), санаторії та пансіонати середнього рівня (300-800 грн), вілли і приватні садиби (від 1500 грн).
Харчування краще замовляти в комплексі з проживанням чи доведеться готувати самостійно, бо ресторанів тут майже немає. До речі, якщо ви вирушите в Східницю влітку, то можете потрапити на щорічний фестиваль «Східницьке літо» (дату його проведення можна знайти на просторах Інтернету).
Про лікувальні мінеральні води Трускавця знають усі. Щорічно сюди приїжджає дуже багато бажаючих вилікуватись від хвороб чи просто оздоровитись. В парку розташований центральний бювет, де ретельно контролюють хімічний склад води.
На відміну від Східниці, тут ви не засумуєте, навіть якщо захочете. Можна сходити в кінотеатр, розслабитись в нічних клубах, погуляти в торгівельних центрах, подивитись шоу дельфінів і навіть поплавати з морськими мешканцями! Зупинитись в Трускавці можна, де душа побажає, а гаманець дозволить. Наприклад, в приватному секторі можна переночувати за 150 гривень, а найдорожчий «президентський номер» обійдеться приблизно в 15 000 гривень!
На скільки залишатись у Трускавці? Вирішувати вам, проте якщо дійсно хочете оздоровитись, то пам’ятайте, що курс лікування триває 21 день. І ще: не варто вживати багато «Нафтусі» без призначення лікаря!
Подорожуючи Львівською областю, обов’язково заїдьте в Тустань (недалеко від селища Урич). Тут на вершині скелі у IX-XIII століттях розміщувалась унікальна дерев’яна фортеця. До сьогодні вона оточена безліччю легенд, бо достовірних даних залишилось небагато. Відомо лише те, що тут був оборонний і митний пункт, який збирав мито у купців, що проїжджали повз, а натомість захищав їх від лісових розбійників. Звідси й пішла назва – дослівно «тут стань», заплати мито і їдь далі.
Сьогодні на скелю можна піднятись – для цього обладнані спеціальні стежки. Тільки перш ніж підкорювати її зазирніть в музей історії Тустані – дізнаєтесь багато цікавого!
У підніжжя скелі розкинувся невеликий ярмарок. Тут можна перекусити на свіжому повітрі смачним шашликом та грибами, приготованими на грилі. А також прикупити натуральних настоянок, трав’яних чаїв та милих сувенірів. Відправляючись на екскурсію в «Тустань», врахуйте, що тут немає не тільки інтернету, але навіть мобільного зв’язку. Хоча коли навколо такі чарівні краєвиди, блага цивілізації й не потрібні!
Нагадуємо, що автором нашого блогу можете стати ви! Надсилайте нам свої історії та путівники містами на адресу bloggers@busfor.com. Автор опублікованої історії отримає 500 грн на подорожі з Busfor ;)
Рассказать друзьям
Подпишитесь на рассылку, чтобы первым получать интересные предложения, новости и скидки от BUSFOR
