|
Чим зайняти себе на вихідні, коли живеш в Хмельницькому? Насправді маршрутів на weekend тут сила силенна – починаючи від Кам’янця-Подільського, Маліївців, Антонін і закінчуючи Чернівцями.
Власне, я про Чернівці. В суботу о 4 ранку з центрального автовокзалу виїжджає автобус, котрий прибуває до місця призначення о 7 ранку. Назад можна повертатися о 17:00. Перевізник той самий (до речі, один із найдешевших). Бронювали традиційно на bosfor.ua ще й зі знижкою 50 грн за програмою Мастеркард Більше.
Від вокзалу до центру міста пішки не поспішаючи не більше години, а подивитися є на що. Відразу біля готелю «Буковина» є зручна карта для непідготованих туристів (ми такими як раз і були).
Якщо поїдете відразу до центру, то не побачите єдиний у Чернівцях готичний храм – єзуїтський костел Святого Серця Ісусового. Ззовні здається дещо занедбаним, але це через те, що віряни реставрують його власними силами.
Насолоджуюсь автентичною чернівецькою осінню ми дісталися до Ратуші – самісінький центр міста. Побудована вона за часів Австро-Угорської імперії, а на її фасаді можна прочитати девіз міста – «Viribus unitis», що в перекладі з латині означає «Спільними зусиллями». Правильне гасло, не посперечаєшся!
Поряд – гарно облаштована невелика площа. Тут є пам’ятник Тарасові Шевченку і велика інформаційна стела.
А ось і ті самі «їжачки» з QR-кодами. Тут респект міській владі, яка звільнила непідготованого туриста від блукання нетрями міста з паперовою картою. Власне ми вирішили не винаходити велосипед і пішли за «їжаками».
Годину-дві можна гуляти центральною і, за правом, найгарнішою пішохідною вулицею міста, яка носить ім’я Ольги Кобилянської. Концентрація архітектурних пам’яток, новітніх артоб’єктів і затишних кав’ярень тут зашкалює. На сусідній вулиці чудова вірменська церква, в якій працює органний зал. Навпроти – Український народний дім (кін. 19 ст.) був без перебільшення центром українського життя на Буковині.
На жаль, Миколаївський храм, який в народі назвали «п’яною церковою» через дивну форму куполів, був на реставрації. Через риштування складно розгледіти його всю неповторність. Але купола, дійсно, оригінальні – самі переконайтеся.
Засмучуватись не варто, бо всі недоотримані враження компенсує унікальна найстаріша дерев’яна Миколаївська церква (1607 рік). Ця церква без купола, стіни її складені з дубових брусів у зруб, а дах покритий дранкою, зверху – три ковані хрести.
Вже поза межами центральної частини варто відвідати площу Пресвятої Марії (17 ст.). Там знаходиться Турецька криниця – найстаріше водне джерело в місті. Позаду неї – сходи, звідки відкривається гарна панорама на саму площу.
Знаменитий дім-корабель. Кажуть, один моряк у відставці не зміг жити без корабля. Разом із братом вони придбали ділянку і звели такий будинок.
Ну, і пункт призначення – Університет. Його слава говорить сама за себе.
Якщо є бажання і час, то поціновувачі містики можуть відвідати старовинний єврейський цвинтар, але це інший кінець міста. Ми звісно, не втрималися, зробили це і не пожалкували. Фото з етичних міркувань не додаю ;-). Втомилися? Перед автовокзалом можна відпочити у величезному парку.
Сувеніри. Тут все просто – біля автовокзалу місцевий хлібзавод із фірмовим магазином, так би мовити, прямо з печі. Тому наостанок можна підкріпитися й додому смаколиків привезти.
Нагадуємо, що автором нашого блогу можете стати ви! Надсилайте нам свої історії та путівники містами на адресу bloggers@busfor.com. Автор опублікованої історії отримає 300 грн на подорожі з Busfor ;)
Розповісти друзям
Підпишіться на розсилку, щоб першим отримувати цікаві пропозиції, новини та знижки від BUSFOR