 |
|
У будь-якого подорожуючого рано чи пізно настає момент, коли він перестає їздити по найближчому прикордонню, а вперше прямує у великий туристичний центр. Така подорож, як правило, вимагає ретельнішого планування, а також відкриває багато нового. Мандрівник зустрічає справжнє обличчя великого туризму, труднощі добирання до пункту призначення, кількість та різноманіття туристів на вулицях, а також перші розчарування.
Безумовно, Прагу можна охарактеризувати як доволі великий туристичний центр у Європі. Не дивно, що дане місто ставить певні вимоги до подорожуючих, адже краса не повинна даватися легко. Розповідь про дану нашу подорож можна трактувати як розповідь про подолання перешкод та прямування до мети. Адже, незважаючи на велику кількість незручностей, які ми зустріли на своєму шляху, нам все таки вдалося провести два чудових дні в столиці Чехії.
Ми давно мріяли поїхати в Прагу восени. Чомусь ми були впевнені, що дана пора року здатна у всіх барвах передати красу цього середньовічного міста. Осінь здатна зробити ще красивішими червоні дахи будинків, що зливаються із жовтим листям осені. Ненав’язливе сонце, легкий вітерець та опале жовте листя на вуличках – там малювалася Прага у нашій уяві. Водночас тиша на вулицях, швидкі сутінки та заплутані вулички додавали б місту аури загадковості та містичності. Можливо, це навіяно шпигунськими та історичними фільмами, але чомусь саме такою містичною та таємничою Прага завжди нам здавалася.
На жаль, склалося так, що восени нам не випало хорошої нагоди поїхати туди. І тоді постало питання – переносити усе на наступний рік, чи їхати взимку. Було прийнято рішення не відкладати приємне на завтра та їхати вже. Дата для поїздки була вибрана на католицьке Різдво, 22-25 грудня. Цьому було декілька причин.
По-перше, ми хотіли відчути різдвяну атмосферу в Європі. По-друге, це були офіційні вихідні в Україні і не потрібно було брати відгули на роботі. По-третє, морозна і сіра погода нам видавалася доречною для таємничої Праги. Сірість повинна пасувати даній пані. Нарешті, їхати в Прагу скажімо в січні ми вважали недоречним, оскільки і зима, і не святковий період, і взагалі в січні є чим зайнятися і вдома. Насправді, як показало майбутнє, ми помилялися практично у всіх пунктах, однак, про це згодом.
З початком планування подорожі, ми стикнулися з фактом, що немає прямого залізничного сполучення між Україною та Прагою. Найближчим до Праги містом, куди можна доїхати поїздом є Вроцлав. Однак, дана поїздка дорога (квиток до Вроцлава на момент нашої поїздки коштував 1 700,00 гривень) і займе не менше часу, ніж автобусом.
Також немає прямого авіасполучення з чеською столицею бюджетними авіалініями. Найближче куди можна долетіти це знову ж таки Вроцлав та Братислава. Однак, у даному випадку потрібно купувати квитки завчасно та підбирати свої вихідні до дат польоту. Одразу зазначу, що український лоукост-перевізник SkyUp Airlines планує запустити авіасполучення Львів-Прага. Також чеський перевізник Leoexpress має намір запустити поїзд Мостиська-Прага. Тому в майбутньому подорожі до Праги стануть значно простіші та доступніші, принаймні, зі Львова. Зважаючи на це, було обрано автобус як засіб добирання до Праги. Як на мене, на даний момент це оптимальне поєднання ціни та комфорту. Якщо їхати через ніч, то 14-16 годин в дорозі не видаються таким великим випробуванням. До того ж, ми мали бонусні 500,00 гривень, зароблені на Busfor за розповідь про попередню подорож. Як завжди, ми легко вибрали серед багатьох варіантів та придбали квитки за допомогою даного сервісу.
Нас з самого початку дещо лякала тривалість поїздки. Однак, ми і передбачити не могли, що вона виявиться настільки довгою. Перша перешкода нас чекала на кордоні, на пункті пропуску Краковець. Ми були 28-м автобусом у черзі. Прибувши на кордон в 23:00 п’ятниці, ми вирушили з нього в 11:00 суботи, провівши там рівно 12 годин! Відповідно встигнути до Праги на заплановані 13:00 ми ніяк не могли. Це одразу ж внесло суттєві зміни у наші плани.
Варто відмітити, що перевізник намагався зробити усе можливе, щоб врятувати ситуацію. Деяким пасажирам було запропоновано пересісти на інші, швидші рейси. Кількість та тривалість зупинок була скоригована. Все це дозволило нам на вечір добратися до пункту призначення і нормально заселитися в апартаменти.
Хочу зазначити, що це була очевидно перша помилка їхати за кордон у таке велике свято, адже бажаючих виїхати було багато, що і спричинило черги на пунктах пропуску. Черги в Україну були ще більш вражаючими. Здавалося, що вони сягали кілометрів. Вже після приїзду додому в січні за допомогою онлайн вебкамер ми промоніторили ситуацію у Празі та на пунктах пропуску на кордоні. Людей було значно менше в обох локаціях. Крім того, погода в Празі була зовсім не січнева, принаймні, у нашому розумінні. На вулицях міста було сонячно та спокійно. Тому їхати в Прагу в січні – це виявляється зовсім не погана ідея.
Прибули ми в пункт призначення в суботу ввечері. Змучені з дороги, ми вирішили не гуляти вже нічним містом. До наших апартаментів нам треба було проїхати кілька зупинок метро, яке вартує 24 крони за 30 хвилин поїздки. Одразу зазначу, що придбати квиток у касі може бути неможливо на багатьох зупинках і в таку пізню пору. На кожній зупинці метро є автомати, які однак приймають тільки монети. Тому рекомендую ще в Україні запастися такими монетами (як мінімум, кілька монет по 50 крон). Міняти паперові гроші чехи не дуже охочі. Вам швидше за все доведеться щось придбати в найближчих магазинах. З іншого боку, знайти дрібні чеські крони у Львові теж було нелегким завданням. Нам це вдалося лише у центральному відділенні Укрексімбанку. І то нам видали купюри по 5 000, 2000 і лише одна купюра сто крон, що нас і врятувала.
Звичайно гроші можна поміняти безпосередньо в Празі, однак варто бути обережними, оскільки місцеві мешканці схильні обманювати на таких операціях – обмінювати за різними курсами та включати приховані комісії. Рекомендую обмінювати кошти лише в банках, або ж знімати з власної картки у банкоматі, якщо ваша картка має лояльні тарифи на зняття готівки за кордоном.
Наші апартаменти знаходилися у дуже тихому місці, неподалік від центру міста. Загалом Прага виявилася дуже тихою і спокійною. Обмаль машин та людей на вулиці, практично пустий громадський транспорт і це тільки в 22:00 за місцевим часом. Уявити таке у Львові нам досить складно.
Апартаменти виявилися теплими та затишними. Через дорогу знаходився магазин Теско. Найцікавіше, що власницею апартаментів виявилися українка – житомирянка. Відповідно, мовного бар’єру між нами не існувало зовсім. Апартаменти ми бронювали через букінг. З самого ранку в неділю ми розпочали нашу захоплюючу пішохідну подорож по місту. Розпочавши з Вишеграду, ми пішли набережною Влтави в сторону центру. На нашому маршруті ми зустріли відомий танцюючий будинок, національний театр, славнозвісний пам’ятник Кафці. Вздовж річки нас супроводжували катери, кораблики, місцеві лебеді та чайки. Так чайки. Виявляється вони водяться не тільки на морі. Ми вкотре для себе відмітили, що водойма у місті, чи то річка чи озеро, надає йому незвичного та романтичного шарму. Можливо Львову таки варто згадати про реновацію Полтви ☺.
Перше, що потрапило в очі – це шалена кількість туристів у місті. Ми виявилися не єдині у своєму прагненні відчути різдвяну атмосферу середньовічного міста. Таке велика кількість людей стає дуже незвичною для туриста, який вперше приїжджає у велике туристичне місто Європи. Не можу сказати, що атмосфера давить, однак вона дуже заважає спокійно розгледіти все, що хочеться. Виходів з даної ситуації є кілька. По-перше, можна гуляти містом на світанку. Якщо ж Ви далеко не жайворонок, то Вам потрібно іти вбік від знакових туристичних маршрутів. Зрештою, можна поєднати обидва варіанти.
Ми вдалися до цієї хитрості в перший же день. Щоб трішки відпочити від гамору та знайти спокійне і бюджетне місце поїсти, ми поїхали на Метро у район Сміхов. Це район ближнього центру, так звана Прага 5. Там теж красиве місто і відповідна атмосфера. Ми потрапили у місцевий паб, де зовсім не було туристів, а лише кілька місцевих мешканців, які пили пиво та дивилися біатлон. Паб виявився зовсім не туристичним і дуже атмосферним, чеським.
Кухня локальна та дуже смачна. Відповідно і пиво також. Тут панувала дуже чеська атмосфера. Справжня сутність міста, а не туристична маска. Ціни також були для місцевих, а отже доступні. Ми спробували рульку та птицю всього за 200 крон на двох. Такі ж автентичні паби, чи то пивниці можна знайти у районі Мала Страна. Ця інформація буде корисною для справжніх любителів цього напою.
Загалом наш маршрут в Празі включав практично усі відомі місця, що вказуються у путівниках: площа ринок, ратуша, порохова брама, Карлів міст, стіна Леннона, острів Кампо, Празький град, Клементінум, різдвяний ярмарок тощо. В нас було лише два дні, тому нам хотілося встигнути все.
На різдвяному ярмарку варто спробувати кілька місцевих смаколиків. Не забудьте випити глінтвейн та погодувати лебедів на вечірній набережній. Вид з ратуші на місто незабутній як вдень, так і вночі. Дивлячись на місто згори, розумієш чому його називають Злата Прага – місто золотих дахів. Щоб подивитися на місто згори, не обов’язково платити за вхід на ратушу, а можна сісти на трамвай №20 та поїхати до Петршинського пагорбу. Там можна скористатися фунікулером, або ж пішки піднятися на вершину.
Не менш вражаючий вид на місто і з Празького граду, де загалом варто провести чи не цілий день, щоб побачити усі визначні місця. Собор Святого Віта в Празькому Граді вражає своєю величчю, а Злата Вуличка якоюсь казковістю. Злату Вуличку слід відвідати ввечері, коли вхід безкоштовний, а туристів зовсім обмаль. Карлів міст – неймовірний і з величезною кількістю людей. Ми би також радили відвідати один із місцевих храмів. Римо-католицьке богослужіння дуже цікаве для нашого віруючого. Крім того воно містить елементи шоу. Так нам видалося.
У Празі можна без проблем записатися на безкоштовну екскурсію, скориставшись послугами Prague Extravaganza Free Tours. Пропонуються екскурсії на різні тематики, від години до кількох. Вони абсолютно безкоштовні та ведуться англійською мовою. Єдина умова – ви повинні завчасно зареєструватися. Також заохочуються чайові екскурсоводам.
Не лише декораціями для нашої екскурсії, а невід’ємними елементами міста як живого організму були місцеві трамваї, електричні самокати, які можна орендувати, крамнички та торгові центри, загалом вся місцева інфраструктура. Любителі шопінгу можуть придбати для себе щось в магазинах. Серед популярних сувенірів – богемський кришталь, маріонетки та кондитерські вироби. Можна з’їздити на окраїну міста та покататися на бобслеї. Зрештою можна відвідати і хокейний матч, адже це Чехія.
Хотілося би окремо сказати кілька слів про купівлю сувенірів в місті. З цим в Празі немає жодних проблем. Крамнички із сувенірним крамом тут на кожному кроці. Проте, потрібно звертати велику увагу на ціну та автентичність сувенірів. Якщо Ви хочете придбати автентичну празьку маріонетку чи богемський кришталь, Вам потрібно іти у спеціалізовані магазини, що не завжди будуть розташовані у самому центрі. В центрі як правило легко наштовхнутися на китайські підробки та ще й за завищеними цінами.
На жаль, різдвяної атмосфери не вдалося нам відчути, і причиною тому була не лише відсутність снігу. Чесно кажучи, зовсім не відчувалося, що чехи святкують Різдво. Тому, краще зустрічати нехай і католицьке Різдво у рідній Україні, скажімо у автентичних Карпатах. Ну вулицях міста без проблем можна зустріти багато наших співвітчизників. Це як туристи, так і люди, які живуть і працюють в місті. Місцями відчуваєш себе як вдома. До того ж завжди можна про щось запитати та попросити про допомогу.
Підсумовуючи, можна сказати, що Прага варта того, щоб їхати туди 16 годин на автобусі. Місто є привабливим у будь-яку пору року. Це справжня середньовічна столиця, що манить своєю таємничістю та традиціями. Місто привабливе своєю архітектурою, кухнею, інфраструктурою та сувенірами. Це зручне місто для мандрівника. Проте, варто там залишатися хоча би на тиждень, щоб повністю відчути чеський дух – походити по не туристичних пабах, сходити на ринки, відвідати хокейний матч, тощо. Так можна зрозуміти, що Прага це не тільки середньовічне туристичне місто, але й модерний урбаністичний та зручний центр.
Нагадуємо, що автором нашого блогу можете стати ви! Надсилайте нам свої історії та путівники містами на адресу bloggers@busfor.com. Автор опублікованої історії отримає 300 грн на подорожі з Busfor ;)
Рассказать друзьям
Подпишитесь на рассылку, чтобы первым получать интересные предложения, новости и скидки от BUSFOR
